Дмитро Соломонов – випускник свого часу знаменитої на всю Україну СДЮСШОР «Торпедо». Кілька років тому вона припинила своє самостійне існування та увійшла до складу СДЮСШОР «Миколаїв». За період її функціонування тут було виховано низку футболістів, які грали в командах майстрів. Коли готував цей матеріал, з’явилося бажання назвати кращих з них. Але потім відмовився від цього, оскільки довелося згадати кілька десятків гравців. Згадаю про них, коли підійде час розповіді про саму школу.
Однак повернемось до Дмитра. З початку та до кінця навчання його тренував Володимир Олександрович Льовкін, до якого пізніше приєднався Іван Васильович Дзеба. Хороші, кваліфіковані фахівці, які уважно ставилися до своїх підопічних і багато чого їх навчили. Соломонов із вдячністю та повагою розповідає про них. Ну а в одній команді з ним грали Євген Рябченко, Олексій Олександров, Кирило Маркітан, які нині добре відомі не тільки в Миколаєві.
А як же Дмитро влучив у футбол. У першому класі в школі №20 на перерві в грі впав і сильно плакав. Повз Льовкін, який жив поруч, підняв його, заспокоїв і запропонував прийти на тренування. І практично одразу ж визначив правим півзахисником. Своє амплуа на захисника змінив лише коли підійшов до 30 років.
Після закінчення школи Соломонов потрапив до «Каскаду», який тренував Валерій Балакін. Ну а його найкращі роки – десять припали на «Торпедо», яке було одним із найсильніших у аматорському футболі країни. Команда, яку тренував Володимир Козенко, двічі ставала срібною, одного разу бронзовою призеркою чемпіонатів та фіналістом кубка України. За сім сезонів лише у чемпіонатах, провів 66 матчів, забив 5 м’ячів. Значне місце в його ігровій кар’єрі також займають «Первомайськ» та «Воронівка».
Дмитро у футболі вже 35 років. На запитання – чи не набрід він йому? Відповів – ні, просто не можу без нього. Якщо між матчами велика пауза, то як би чогось не вистачає, хочеться грати та грати.
Наша розмова відбулася незабаром після закінчення матчу чемпіонату VAST LIGA з футзалу, в якому «Воронівка» в завзятій боротьбі обіграла одного з лідерів «Фаворит» – 5:4. Оцінюючи ці змагання, Дмитро назвав їхній рівень високим.
Підготовка команд, окрім кількох, приблизно однакова, тому результати багатьох матчів непередбачувані. Він також продовжує грати у великий футбол за «Воронівку» та у футбол 8 на 8 – за «Водник». Любить пограти і у баскетбол. Свого часу у складі збірної школи №20 був чемпіоном міста серед школярів.
